ГоловнаМій профільРеєстраціяВихідВхідЛучанська ЗОШ І-ІІІ ст.Вівторок, 2017-08-22, 5:49 PM
 Поради батькамВи увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість| RSS

 
 

Вивчення внутрiшнiх процесiв розвитку на кожному вiковому етапi, особливо перiодiв криз - актуальне завдання в дослiдженнi психологiї особистостi дитини. Успiшна адаптацiя є необхiдною умовою розвитку iндивiдуальностi, продуктивної активностi та творчостi.

         Перехід вiд дошкiльного вiку до школярства в дитячiй психологiї називають малою кризою. Це критичний вiк. Якi проблеми, труднощi спiткають дитину в цей перiод? Якi природнi механiзми адаптацiї i за яких умов вони «спрацьовують»?  

         Спочатку сформулюємо критерiї адаптацiї, якi умовно можна подiлити на об’єктивні та суб’єктивнi. Об’єктивнi показники адаптацiї - це адекватна поведiнка та успiшне навчання. До суб’єктивних належать самовдоволення, яке проявляється в емоцiйному станi, та внутрiшнiй комфорт.

         Навчальна дiяльнiсть складається з фiзiологiчного, психiчного, інтелектуального, соцiального, педагогiчного та iнших аспектiв. Адаптацiя дитини до школи має ту ж рiзноманiтнiсть аспектiв.

Розглянемо деякi з них.

І. Особливiстю соцiальної адаптацiї є пошук дитиною свого мiсця в групi однокласників, можливiсть виявити свої здiбностi та iнтереси. Якщо дитина набула досвiду спiлкування, встановлення стосункiв та поведінки в конфлiктних ситуацiях в умовах дитячого закладу в дошкiльному вiцi, то адаптація в класному колективi проходить швидко. Тривалий, iнодi болісний перiод адаптації переживають діти, якi одночасно з навчанням набувають досвiду щоденного спілкування з різними за характером однокласниками, шукають способiв самоствердження. Вчителевi та вихователевi необхiдно зрозумiти причини неадекватної поведiнки дитини. Доброзичлива атмосфера в класi, а також цiлеспрямованi виховнi завдання та iгри, в яких дитина вчиться виявляти себе i з повагою ставитись до iнших, допоможуть швидше знайти своє мiсце в класi.

II. У першому класi зустрiчаються дiти, якi граються на уроках, на перервах, а виконання навчальних завдань стає для них лихом. Чому трапляються такi випадки? Це дiти, у вiковому розвитку яких ще не закiнчився перiод дошкілля, коли вся внутрішня енергiя спрямована на гру та спiлкування. Це так звані  психологічно неготовi до навчання дiти.

         У цьому випадку тiльки умови, за яких навчання будується на грi та спiлкуваннi, допомагають дитині задовольнити свою потребу в грi не за рахунок навчання. З виховною метою треба формувати мотивацію навчання та ціннісні орієнтири.

III. З початком навчання перед дитиною ставляться нові вимоги соцiальної поведінки, дисципліни, обов’язкового режиму та обмежень, Ступiнь адаптації до нової соціальної ролi школяра визначається рiвнемвольового розвитку та саморегуляцiї. При невисокому рiвнi психiчних процесiв сприймання вимог вiдбувається поступово.

         Успiшний процес психологiчної адаптацiї таких дiтей залежить вiд дорослих. Атмосфера вимогливостi i доброзичливостi прискорює формування вольової саморегуляцiї.

 

IV.   Змiна ролей від дошкільника до учня призводить i до нових стосунків в ланці «дитина – батьки». Тепер поряд з турботою дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.

         Надзвичайно велике місце в адаптації дитини належить сім’ї, дорослим. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження ще на етапі вступу до школи. Батькам необхідно давати рекомендації  з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра тощо.

         При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

V.  Багато важать для успiшної адаптації стосунки «учень – учитель». Адже дитина перебуває у великiй емоцiйній залежностi вiд вчителя . Саме вчитель створює або не створює умови для повного розкриття потенційних можливостей дитини. Тому важко зрозуміти справжні причини та психологічні механізми неадекватної поведінки та навчальних невдач. З цією метою можуть проводитись так звані «малі педради», на яких вчителі, які працюють з дітьми, аналізують причини дезадаптації і роблять відповідні рекомендації.

         Отже виявами дезадаптації в початковий період є:

-         швидка втомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня та тижня;

-         підвищена тривожність, плаксивість;

-         неадекватна поведінка;

-         невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;

-         неуспішність у навчанні.

     Можемо зробити висновок, що основними причинами труднощів під час адаптації є:

1.     Психофізіологічні особливості:

-         слабкий тип нервової системи;

-         підвищена сенситивність;

-         надмірне збудження.

2.     Особливості розвитку:

-         не сформованість емоційно-вольової сфери;

-         слабка саморегуляція поведінки.

3.     Хибні методи виховання в сім’ї:

-         виховання за типом – кумир в сім’ї;

-         несприйняття дитини;

-         батьківська вседозволеність.

     Дослідження цих причин допомагає розробити програму допомоги дитині в адаптації.

     Рекомендуємо проводити такі заходи:

1.     Індивідуальна робота з психологом – корекційні ігри, бесіди.

2.     Консультації батькам.

3.     Малі педради.

4.     Ігри та завдання з метою корекційно-виховної роботи. Такий комплексний підхід дає результати: вже на кінець другої чверті дитина долає труднощі.

 
 
Форма входу

Пошук

Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 48

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту
Саганець Ірина Анатоліївна Старший оперуповноважений Кримінальної міліції у справах неповнолітніх Тел: 5-14-59 Пн, Вт, Ср, Пт з 10 по 12 год.

 

Copyright MyCorp © 2017